Середа
21.11.2018
00:21
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Любомльський районний будинок культури
Головна Реєстрація Вхід
Історія культури Любомльщини »
Меню сайту

Погода
Любомль

Форма входу

У різні роки свого буття Любомльщина була позначена квітом самобутніх талантів. З юних літ краяни вбирали в себе яскраву народну сутність, цінний скарб народних традицій.

Віками із роду до роду передавались перекази  та легенди, складались думи і пісні. Саме в них поселялась душа народу, його жалі і радощі.

 До нашого часу дійшли унікальні пісні: плачі, рекрутські, постові, родинні, обряди, казки нашого району, які ще в середині ХІХ ст. для нас  записав відомий польський фольклорист Оскар Кольберг. Записане ним живе і нині, доводячи свою невмирущість. Сьогоднішнім пластом ліричних пісень та балад із різноманітними сюжетами історичної, соціальної та родинно-побутової тематики ми завдячуємо землякам, які послужили сьогоденню обрядово-пісенною живицею Пелагії Склянчук (с.Куснище), Парасковії Дехтярук (с.Чорноплеси), Христині Косинець (с.Столенські Смоляри), Анастасії Романюк (с.Радехів).

Особливості нашого краю доносять до сьогодення його народна музика, танці, пісня і слово, на чатах яких завжди стояли наші земляки.

До теперішнього часу збереглися і плідно розвиваються більшість жанрів пісенно-побутового фольклору із своїм неповторним близьким до академічного стилю розспівом, властивим нашим теренам.

З сивої давнини Любомльщині дістались у спадок обряди, десятки яких ще й понині збереглись у побуті жителів краю, переходячи з покоління в покоління, підкреслюючи цим пам'ять і шану до золотих зерен мудрості прадавніх звичаїв.

Найбільш поширеними стали види календарно-обрядового весняного, літньо-осіннього фольклору, насамперед зимового, з його зимовими святками, колядками, щедрівками, примовляннями, тощо.

В 1991 році в м.Рівному на міжнародному фестивалі «Коляда» була показана Любомльська вертепна вистава, яка була відновлена із змісту, ляльок і скриньки, переданої організатором вертепу в 30-і роки жителем м.Любомля Климовичем Іваном Олександровичем. Про наш вертеп писав польський журнал «Театр ляльок» в 2002 році №4/71.

Чи ненайяскравіше світло зберегла до сьогодні обрядовість поліського весілля. Весільні пісні  Любомльщини напрочуд мелодійні і несхожі одна на одну. Якщо в с.Будники весільний розспів мав свою мелодійну гаму, то за 3км.   в с.Рогові Смоляри той самий весільний текст вже співався по-іншому.

Збережені рідкісні весільні ритуали - вінкоплетіння в с.Куснище, забивання посагу в с.Забужжя. Продовжувачі та шанувальники культурних традицій Любомльщини завжди дбали, щоб минувщина поєднувалась з сучасністю і вигравала новими гранями, збагачуючи дійсність буття нашого краю.

В кінці ХІХ ст. на початку ХХ ст. в м.Любомлі та в селах району цією одержимою і захоплюючою справою займались  учасники «Просвіти». Особливо авторитетним було аматорське театральне мистецтво.  Наприклад, в доробках Любомльського аматорського гуртка були твори української та російської класики «Невільник» М.Старицького, «Безталанна» І.Карпенка-Карого, «Дай серцю волю, заведе в неволю» М.Кропивницького, «Безприданниця» та «Без вини винуваті» О.Островського.

Із світлин цих років до нас подають руку Наталка-Полтавка, Назар Стодоля та інші літературні герої у виконанні Семеновича Радіона, Дроздович Ірини, Шидловського Сергія, Патієвич Варвари, Ужвія Панаса.

В тридцятих роках бере свій початок Згоранська хорова капела (керівник Олександр Іванович Хоміч), хорові та вокальні гурти в Головно, Любомлі, в репертуарі яких були класичні та народні пісні. Цензура буде в майбутніх радянських роках, а поки що в співочих колективах лунали «Ще не вмерла Україна», «Очерет  мені був за колиску», «Повій, вітре,  на Вкраїну».

При пожежних частинах в цей же період створювались духові оркестри.

Весною в 1945 році, був створений районний клуб, який в 1945-1961рр. очолював Азаркевич Степан Васильович, згодом відкрито  клуби в селах Головно , Згорани, Гуща.

І вже в кінці 50-х та на початку 60-х років переможцями обласних олімпіад стали хор с.Згорани (керівник Віра Кузьмівна Дубина) та драматичний колектив районного клубу. Одним із перших учасників хору повоєнного часу були: Прокопчук Федора Василівна, Климук Валентина Нестерівна, Мишак Ганна Онисіївна, Хомич Марія Сергіївна, яка приведе згодом в хор свого чоловіка і брата, дітей та внуків. Учасники  аматорських гуртків з Любомля в 1954 році виступали на регіональному фестивалі в театрі ім.І.Франка м.Києва.

Першими аматорами сцени районного клубу були Азаркевич Лев Степанович, Сацюк Богдан Іванович, Контовська Ольга Іванівна. В 1956 році вперше відбулось в м.Любомлі районне свято пісні та танцю.

Шістдесяті роки були позначені створенням хорів в центрах колгоспів району, драматичних та танцювальних колективів в усіх клубах. Паралельно  велика увага приділялась створенню хорланок, агітаційно-художніх колективів.Саме останнім належала роль політично-масової роботи, відповідно до постанов правлячої тоді компартії. Виступи таких агіткультбригад практикувались на виробничих ділянках, сількогосподарських полях і фермах, сіножатях, тракторних станах , тощо.

Поступово зміцнювалась матеріальна база клубних закладів району. В 1967 році відкрили двері новозбудовані типові Будинки культури в селах Забужжя, Почапи, Радехів, Куснище. До 1985 року вступили в дію такі ж заклади в селах Бірки, Штунь, Полапи, Зачернеччя, Ладинь. Для сільських будинків культури та клубів було придбано сценічні костюми, музичні інструменти, телевізори, магнітофони. Традиційними ставали творчі звіти аматорів народного мистецтва, обмінні концерти з колегами по соціалістичному змаганню з м.Зарасай та м.Томашовка Латвії і Білорусії, м.Камінь-Каширськ , м.Сарни нашої та Рівненської областей.

Становлення  культурно-освітньої роботи, здійснення заходів по їх функціонуванню припало на долю завідуючої відділом  культури Юрчук Людмили Антонівни (1960-1983рр.),  яка доклала чимало старань до  створення  нових  творчих аматорських колективів, підбору культосвітніх кадрів, їх фахової освіти та підвищення кваліфікації. Разом з нею в різні роки над удосконаленням і впровадженням нових форм роботи працювали директори Любомльського районного будинку культури Григорій Клімашевський, Ірина Лукашівна Вовк, Євген Іванович Лоза, Петро Іванович Корнелюк. Славу клубних працівників тих років складали Хосвіщ Семен Вакулович, Стельмащук Микола Омелянович, Урбан Ганна Олександрівна, Влащук Ольга Марківна, Макарук Галина Герасимівна - директори Радехівського, Рівненського, Вишнівського, Машівського, Хворостівського сільських будинків культури, Янчук Анатолій Андрійович - завідуючий клубом с.Чорноплеси,  Борисевич Галина Григорівна - головний бухгалтер централізованої бухгалтерії при відділі культури, Валентина Петрівна Хомік - художній керівник Забузького сільського будинку культури.

В 1985 році відділ культури очолив Климович Вячеслав Іванович. Він родом з Любомля. Його трудова біографія розпочалась після закінчення Луцького культурно-освітнього училища з посади завідуючого  Піщанським клубом. Пізніше – він методист, директор районного будинку культури. Пристрастний музикант за освітою, Климович Вячеслав Іванович багато років  очолював знаний в області народний духовий оркестр Любомльського заводу «Світязь» (п'ятиразовий переможець обласних конкурсів, учасник телепередачі «Сонячні кларнети»). Крім оркестру, він  керував заводським хором та вокально-інструментальним ансамблем, які були постійними учасниками всіх мистецьких районних заходів.

Климович Вячеслав Іванович, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації 1985-2010 р.

Наполегливість і висока фахова кваліфікація дозволили йому ось уже 25 років очолювати відділ культури. За роки роботи Климовича Вячеслава Івановича на посаді завідуючого відділом культури реалізована програма зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури: збудовані нові приміщення типових будинків культури в селах Хворостів, Запілля, Головно, клубів в селах Мосир, Скиби, Нудижі, Висоцьк, бібліотек в селах Масловець  та Глинянка. За останні десять років в нові приміщення перейшли клуби сіл Згорани, Вижгів, Столенські Смоляри, Підгородно та музична школа в м.Любомлі. Здійснюється добудова та ремонт районного будинку культури.

В нелегкі перші роки Незалежності України були збережені культосвітні кадри району шляхом утворення регіональних центрів культури та дозвілля.

На протязі всіх 25 років Климович Вячеслав Іванович не полишає  духової музики. За його сприяння понад 20 років в м.Любомлі проводяться свята духової музики на приз відомого в краї музиканта Теплякова Івана Миколайовича, в яких щорічно приймає участь 7-9 колективів, наставником і вчителем яких є начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації.

Багато змін у напрямку розвитку народно-аматорського мистецтва відбулось в районі з приходом у 1995 році на посаду директора районного будинку культури, уродженки с.Гороховище Климович Лідії Андріївни, яка до цього працювала керівником народного аматорського театру. Її одержимість, вміння  подати ініціативу і її реалізувати  стали помітними в районі одразу. Праця Лідії Андріївни оцінена грамотами Міністерства культури і мистецтв України, Кабінету Міністрів України та Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв». В 2007 році- вона переможець обласного конкурсу серед директорів районних будинків культури області. Беззаперечний успішний результат роботи Лідії Андріївни завдячує її незвичайна родина, яка працює над збереженням надбань культурних скарбів нашого краю. Це – чоловік Вячеслав Іванович, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації з 40-літнім стажем роботи в культурі, син – провідний методист районного будинку культури Андрій Вячеславович Климович, внучка- учасниця фольклорного колективу «Посаг» районного будинку культури Анна Андріївна Климович. Родинний підряд Климовичів відомий за своєю працьовитістю та одержимістю на благо культури.

 Сім'я культпрацівників Вячеслава, Лідії та Андрія Климовичів 

За роки її роботи згуртований колектив районного будинку культури – це молоді талановиті люди, однодумці, сповнені творчих ідей. 20 останніх років на посаді художнього керівника працювала Любов Іванівна Ганайлюк, більше десяти років - завідуючою організаційно-масової роботи -Ваколюк Людмила Миколаївна. Є тут мистецька бібліотека, завідує якою Скулінець Тетяна Феліксівна.

Традиційними стали районні свята та мистецькі заходи : фольклорні  «З Різдвом Христовим», «Любомльський спас», народної творчості «Юріївські наспіви», купальське «Цвіт папороті», районне театральне свято, пісенний конкурс юних виконавців української народної та сучасної пісні «Зірки над Бугом», який дав путівки в життя артистці Волинського народного  академічного хору Охманюк Ірині, солісту районного будинку культури Шафрану Сергію, викладачу дитячої музичної школи Тіміровій Юлії. На конкурсах яскраво засвітились імена юних співаків Ігоря Грисюка, Владислава Ваколюка, Вікторії Степанюк. Заходи, які проводяться в районному будинку культури  завжди носять цікавий, сповнений відповідного змісту характер. Широкомасштабно (концерти, цікаві зустрічі, масові гуляння)  відзначаються дні державних свят – День незалежності України, День Перемоги та свято м.Любомля. Традиційні зустрічі поколінь проходять  в день захисника Вітчизни, сповнені відчуття трагізму і людського горя до глибини душі вражають глядача скорботні заходи присвячені Дням пам'яті жертв Великої вітчизняної війни, голодомору та воїнів-афганців. Хвилюють своєю вишуканістю заходи до жіночого свята та Дня матері. Районний будинок культури веде велику концертну діяльність, яка виражається щорічно в 25-30 виїздних концертах в села району, за його межі та в м.Любомлі.

Високий рівень обслуговування  населення забезпечуюють відомі колективи районного будинку культури, насамперед- народний аматорський хор ветеранів війни і праці «Осіннє золото». Біля його витоків разом з першим керівником Шнуром Леонідом Федоровичем стояли його учасники: Салуха Євгенія Антонівна, Грєбнєв Василь Васильович, Абрамович Михайло Романович, Литвинюки Степан Йосипович та Олександра Микитівна, Гусєва Валентина  Андріївна, Теплякови Іван Миколайович та Уляна Микитівна. Вже більше 20 років хор є зразком стабільності і дисциплінованості, патріотизму і одержимості, життєлюбства і творчої енергії. Керує нині колективом кваліфікований хормейстер Ярослав  Олексійович Притула. За плечима хору- участь в обласних оглядах, виступи в Республіці Польща, в усіх селах району,  які забезпечують теперішні його учасники: Конашук Іван Кузьмович, Челяда Олена Миколаївна, Широчук Ніна Іллівна, Баранський Петро Гнатович, Мазуров Володимир Глібович, Шидловська Ліна Адамівна, Чунь Валентина Володимирівна і ще більше 30-ти активних любителів хорового співу.

Візитною карткою м.Любомля є народний аматорський хор «Любава», який представляв район, область на багатьох міжнародних фестивалях в містах Луганську, Івано-Франківську, Львові, Новоград-Волинському, Луцьку  та в містах Люблінського, Варшавського, Мазовецького, Поморсько-Куявського воєводств Республіки Польща. Це про «Любаву» написала журналістка Валентина Хвас: «Гармонія пісні і любові цього колективу будить струни серця, коли її почерпнеш, що цілющої води ковтнеш». Своєю неповторністю колектив завдячує керівнику Людмилі Степанівні Хомік, хореографам Степанюк Валентині Іванівні та Яковчуку Леоніду Володимировичу, солістам Васютич Надії Петрівні, Климовичу Андрію Вячеславовичу. Не менш знаними  є народний аматорський вокальний ансамбль «Голос любові» (керівник Анатолій Володимирович Бекерей), окрасою якого є солістка Шоцька Надія Іванівна, Шафран Сергій Сергійович, Савчук Михайло Михайлович, Климович Андрій  Вячеславович та «Вербиченька» (керівник Юрій Григорович Шеменюк). Засновником останнього  був тодішній директор дитячої музичної школи Андрій Андрійович Залевський з першими його учасниками Тетяною Миколаївною  та  Сергієм Олександровичем Горзовими. У складі колективу- викладачі Любомльської музичної школи.

Народний аматорський вокальний ансамбль «Голос любові» Любомльського РБК

                         

Народний вокальний ансамбль «Вербиченька» ,1996р.

           

Як продовжувач славних традицій, одним із найстаріших  в області є народний аматорський театр районного будинку культури, відомий постановками вистав за п'єсами М.Старицького «За двома зайцями», М.Зарудного «Пора жовтого листя», А.Макайонка «Трибунал», М.Канівця «Як наші діди парубкували». Серед відомих самодіяльних аматорів народного театру вкарбовані імена Георгія Піменова, Валентини Омарової, Галини Ліщук, Вячеслава Климовича, Михайла Богути, Володимира Лонюка, Валентина Станіславчука, Тетяни Зінчук, яка крім неповторної акторської гри, кілька років керувала колективом. Ось уже третє десятиріччя цим колективом керує Лідія Андріївна Климович. Нащадки прославленої землячки, відомої артистки Наталії Ужвій, учасники народного аматорського театру районного будинку культури є хранителями її пам'яті. Тричі в районі проводились обласні  театральні свята на приз Н.М.Ужвій. Під час святкування 105-ї річниці від дня народження поетеси сцени  в м.Любомлі  на її честь відкрита меморіальна дошка, одна із вулиць міста носить назву ім. Наталії Ужвій.

     Фрагмент з вистави за п»єсою М.Старицького «За двома зайцями» у виконанні акторів народного аматорського театру РБК

В 1991 році газета «Правда» писала: «Новый театральный фестиваль памяти народной артистки  Н.М.Ужвий прошел в полеском городке Любомле Волынской области. Фестиваль решено сделать традиционным».

Якщо продовжувати  розповідь про плеяду народних колективів, яких в районі нараховується десять, то треба зупинитись на єдиній в області  сільській академічній хоровій капелі с.Згорани, яка нероздільно пов'язана  з іменем його керівника Залевської Марії Василівни, відомої , як досвідченого хормейстра, грамотного фахівця, оранжувальника, диригента. Колектив хору має свої традиції. Тут співають цілі династії , родини. В 2006 році колектив відсвяткував своє 60-річчя. Багато років свого життя віддали хору: один із його керівників Хоміч Степан Архипович та незмінні учасники  Хоміч Микола Володимирович, Максим'як Орест Павлович, Толошняк Павло Володимирович, Танькут Любов Петрівна.

   

           Згоранська хорова капела, 1977р.

 

Чудовою українською піснею утвердився народний вокальний ансамбль «Надія» Рівненського сільського будинку культури під багаторічним керівництвом досвідченого вчителя музики місцевої школи Надії Василівни Козачук.

Яскравим свідченням збереження цілющих джерел  пісенних та мовних скарбів краю є  23 фольклорних колективів району, серед яких три мають звання «народного». Першим, звичайно, треба назвати народний аматорський фольклорний колектив «Дуброва» Куснищанського сільського будинку культури. Його діяльність обрамлена віковим духом краян, його автентичний спів традиційний нашій місцевості, самобутній колорит вбрання, популярні приказки та народні забави,  мало співані пісні роблять колектив неповторним. В колективі співає два покоління: батьки і їх діти. Дитячий гурт в кількості 25 чоловік від недавна носить ймення «Пацірочки» і є супутником «Діброви», в минулому якої, зокрема його постійного керівника Тетяни  Володимирівни Ткач, фольклористичні  експедиції, записування та опрацювання  фольклорно-етнографічних матеріалів, незабутні поїздки на міжнародні фестивалі в м.Гайсин Вінницької області, с.Космач Івано-Франківської області, волинську «Берегиню» та майже на всі творчі звіти Волині в м.Києві.

        Народний аматорський фольклорний колектив «Дуброва» Куснищанського СБК

 

Фольклорним театром одного актора Людмили Югай (вона ж учасниця «Дуброви»), можна назвати відому  далеко за межами свого села і району «бабу Ганну»-прототипа корінної жительки Ганни Семенчук.

Здобув визнання народний аматорський фольклорний колектив «Перевесло» Радехівського сільського будинку культури під постійним керівництвом Лойко Марії Федорівни,  який відсвяткував в 2009 році своє 40-річчя. Колектив славиться своїми запальними піснями, переплетеними народним гумором та жартами. Відомі  їхні обряди «Хрестини» та «Великодні забави», «Котилася колодочка». Основу репертуару складають щедрівки, колядки, веснянки, обжинки. «Перевесло» - учасник багатьох міжнародних фестивалів українського фольклору «Берегиня», свята «Масниця» в Музеї народної архітектури та побуту України НАН України. Діяльність колективу пов'язана з іменами Валентини Петрівни Поліщук, Анатолія  Григоровича Кудина, Філюти Ольги Василівни.

Народний аматорський фольклорний колектив «Перевесло» Радехівського СБК

 

Завершує перелік народних аматорських колективів фольклорний колектив «Опалинка» Гущанського сільського клубу. Десятки років керувала колективом  Сахар Любов Сергіївна. Колектив «Опалинки» учасник чотирьох міжнародних фестивалів українського фольклору «Берегиня», на його рахунку ряд концертів в селах району та співпраця з фольклорними колективами сусідніх сіл Республіки Польща. Славу колективу  примножують його учасники: Микола Сергійович Крук, Лідія Кузьмівна Міщук, Євгенія Романівна Пелех, Валентина Сергіївна Нестерук.

Народне музикування, з його піснями і танцями доносять до нас троїсті музики с.Забужжя під керівництвом Самойліча Миколи Івановича. Їх музика стала позивними акордами до передач Державного Волинського обласного телебачення. Забужців слухали на міжнародних фестивалях в містах Луцьку, Івано-Франківську, Новоград-Волинському, Києві.

Троїсті музики Забузького СБК

Надією аматорського мистецтва в районі є колективи Головненського селищного будинку культури (директор Галина Онуфріївна Маїло): фольклорний колектив «Яворник» та чоловічий вокальний ансамбль з його багатим репертуаром і учасниками- пристрастними любителями академічного співу Маринчуком Павлом Івановичем, Сушиком Савою Яковичем, Гінчуком Василем Сергійовичем.

Заслуговують уваги драматичні колективи Радехівського сільського будинку культури, в постановці якого полюбились глядачам вистави за п»єсами Н.Левицького «Кайдашева сім'я», Є.Кравченка «Сватання», І.Тендетникова «Чобіт лиха наробив», виконавцями головних ролей яких є постійні учасники колективу Сюмак Оксана Олександрівна, Лойко Аліна Валеріївна, Загола Ігор Валерійович; Вишнівського сільського будинку культури (директор Людмила Степанівна Лонюк) з його доробками за п'єсами М.Старицького «За двома зайцями», М.Кропивницького «По ревізії», події яких яскраво виражають аматори сцени Зінчук Сергій Сергійович, Вовк Віталій Сергійович, Пилипюк Наталія Петрівна, Мельничук Наталія Петрівна.

Всього при клубних закладах району діє понад 200 творчих аматорських колективів, якими обслуговується в середньому за рік майже 150 тис. мешканців району. Дякуючи наполегливості  клубних працівників в селах району проводяться цікаві заходи  по відзначенню державних та релігійних свят, організовується культурне дозвілля молоді та дітей. Найпоширенішими мистецькими подіями району є творчі звіти аматорських колективів, яких тільки за останніх 9 років було чотири.

Як свідчення хорошої роботи клубних закладів району є те, що один із них, а саме Куснищанський сільський будинок культури (директор Югай Людмила Степанівна), в 2008 році отримав друге місце у Всеукраїнському огляді сільських клубних закладів. До числа кращих клубних закладів району впевнено можна віднести Радехівський (директор Лойко Марія Федорівна), Рівненський (директор Войтова Любов Ігорівна), Почапівський (директор Гілітуха Іван Іларіонович) сільські будинки культури. Серед багаторічних аматорів сцени Стрілюк Володимир Миколайович з с.Олеськ, Шостак Іван Васильович з с.Полапи, Хомічук Лідія Олександрівна з с.Забужжя, Віра Іванівна Загура  та Надія Степанівна Лобко з с.Куснище, Пархомук Зінаїда Микитівна з с.Лисняки, Панас Людмила Анатоліївна з м.Любомля.

Працівники культури району завжди тісно співпрацюють з освітянами. Саме серед них є досвідчені керівники творчих колективів, активні їх учасники: колишній керівник хору Машівського сільського будинку культури, вчителька- пенсіонерка Сачук Тетяна Сільвестрівна; колишній учасник співочих колективів, вчитель-пенсіонер Головненської ЗОШ Сушик Панас Анатолійович; збирач та носій фольклору, вчителька  з с.Забужжя Клекоцюк Світлана Миколаївна; натхненник фольклорного колективу «Опалинка», вчителька з с.Гуща Бугайчук Ніна Юріївна; учасники хорової капели с.Згорани, директор  Згоранської школи Демидюк Микола Григорович, вчителі Голод Ольга Григорівна,Чак Валентина Миколаївна, Загура Євгенія Миколаївна; солістка Полапівського будинку культури, вчителька місцевої ЗОШ Ярмолюк Алла Іванівна; учасниця фольклорного колективу «Дуброва» Куснищанського будинку культури, вчителька Куснищанської ЗОШ Загура Оксана Євгеніївна; учасниця аматорських колективів Радехівського СБК, директор Радехівської ЗОШ Загола Надія Іванівна; одна із Забузьких музик – директор школи цього села Хомік Катерина Євтихівна.

Особливої вдячності і шани заслуговує вчителька Головненської ЗОШ Назаревич Лариса Адамівна, яка все своє життя присвятила розвитку хореографічного жанру. Вона незмінний керівник зразкового дитячого танцювального колективу «Хуторянка», відомого не лише у нас, а й в Польщі і Білорусі.

         Величний зміст слів «наша культура». Висока роль тих, хто натхненно вкладає цей зміст і передає світу прапрадівську пісню і слово. І ця надзвичайно важлива місія бути оберегами народних скарбів, їх примножувати і передавати у спадок своїм праправнукам-залишається суттю людей, професія яких культпраціник.

        

 

 

      

 

 

 

       

 

Календар

Календар подій
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Годинник

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0